Понеділок 23 жовтня 2017

RIVEN JITTIAМатеріали міжнародної конференції
«Імплементація Угоди про асоціацію: з чого починати?»

(за матеріалами Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД))

Механізм імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і розробка відповідних державних політик в окремих сферах

 Передмова

 

Спроба перегляду курсу України на європейську інтеграцію у листопаді 2013 року зустріла потужну відсіч з боку українського суспільства і стала поштовхом для масових демонстрацій, що призвели до зміни влади в країні. Ключовою вимогою учасників протестів було запровадження в нашій державі європейської політичної, економічної, соціальної моделі розвитку, а отже — проведення глибоких структурних реформ.
За даними загальноукраїнського соціологічного опитування, проведеного Міжнародними центром перспективних досліджень (МЦПД) та соціологічною групою «Рейтинг» у березні 2014 року, саме структурні реформи займають пріоритетне місце серед суспільних очікувань в Україні. При цьому, більшість висловлюється за те, що першочергово потрібно провести реформи у боротьбі з корупцією (63%) та в економіці (61%). На думку 42% респондентів реформ також потребують армія та оборона (33%). 35% опитаних очікують реформ в охороні здоров’я, 30% — в соціальному захисті населення, 28% — промисловості, 25% — сільському господарстві, 21% — в міліції.

 Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (далі — УА) при належній імплементації має потенціал стати як внутрішньою, так і зовнішньою рамкою для запровадження європейських стандартів в країні та проведення реформ. З внутрішньополітичної точки зору УА є орієнтиром для розробки широкого спектру державних політик, спрямованих на реформування переважної більшості сфер у відповідності до європейських стандартів. Що стосується зовнішнього стимулювання та підтримки реформ, то УА в умовах браку політичної волі та організаційної здатності до здійснення політики в інтересах суспільного блага, а не окремих еліт, стане зовнішньою мотивацією для проведення реформування. УА як міжнародно-зобов’язуючий документ закладає підґрунтя для того, щоб декларовані українською владою європейські пріоритети та стандарти не імітувалися, як це відбувалося попередні роки, а реалізовувалися на практиці.

Дане дослідження Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) є продовженням низки робіт, виконаних його дослідниками у попередні роки, зокрема таких:
• Аналіз досвіду організації виконання угод про асоціацію з ЄС країнами Центрально-Східної Європи та Західних Балкан (2010), в якому було проаналізовано досвід асоційованих країн щодо налагодження процесу виконання зобов’язань у рамках відповідних угод, а також інструменти та процедури, які при цьому застосовувалися.
• Оцінка потенціалу органів влади до організації виконання Угоди про асоціацію (2010), в якому була дана оцінка потенційній готовності Уряду України та окремих органів виконавчої влади до забезпечення ефективного виконання Угоди про асоціацію станом на 2010 рік.
• Аналіз впливу створення зони вільної торгівлі з ЄС на економіку України та окремі її галузі (2013), в якому було визначено можливості, які отримає українська економіка завдяки запровадженню зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також виявлені слабкі місця, які вимагатимуть посиленої уваги органів державної влади, вітчизняного бізнесу та експертного середовища.Метою даного дослідження є оцінка потенційної готовності Уряду України щодо забезпечення ефективного виконання УА в нових умовах. Під час роботи експерти спиралися на досвід нових держав-членів ЄС та країн-кандидатів щодо розробки національних програм імплементації подібних Угод з ЄС та їх подальшу реалізацію. При цьому у дослідженні наголошується на необхідності розробки не тільки Програми імплементації УА, а й державних політик у цьому контексті, що дозволить представити комплексне бачення розвитку різних сфер на короткотермінову, середньотермінову та довготермінову перспективи. Для практичної ілюстрації механізму імплементації УА було обрано дві важливі економічні сфери: податкову та банківську, щодо яких були розроблені проекти державних політик у контексті імплементації УА, що мають системотворче та мультиплікаційне значення. Вибір податкової сфери обумовлений тим, що відповідне законодавство є одним з найскладніших та найважливіших в правовій системі України, а сама податкова реформа є однією з найважливіших на порядку денному українського Уряду. Реформування податкової системи необхідне для того, аби забезпечити економічне зростання України, підвищити рівень життя українців та зрештою забезпечити входження української економіки в європейський та світовий ринок. Зменшення податкового навантаження та удосконалення системи оподаткування доходів повинні стати механізмом мотивації інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні. Реформування банківського сектору є не менш важливим фактором економічного зростання України. Реформи в даній галузі повинні зупинити «втечу» іноземних банків з України і натомість сприяти притоку іноземного капіталу, забезпечити розвиток бізнесу в Україні через надання довгострокових кредитів та зниженою відсотковою ставкою за кредитами. Успішне реформування даного сектору можливе лише завдяки запозиченню досвіду європейських країн в розвитку ефективної фінансової системи та вдосконалення банківської інфраструктури. У кожній із зазначених галузей особлива увага звертається на досвід країн Центрально-Східної Європи, які вже пройшли шлях імплементації відповідних рамкових документів з ЄС. При цьому успіх трансформаційних процесів в цих країнах після їхньої переорієнтації на Європу є беззапереaчним аргументом на користь євроінтеграційних прагнень України.

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити